Фото: Pexels

Про це повідомляє науковий портал earth.co.

Вчені пояснюють, що льодовики протягом тисячоліть виконували роль своєрідного «природного морозильника», у якому зберігалися різноманітні біологічні матеріали. За словами одного з авторів дослідження Гуаннаня Мао, льодовики є «генетичними архівами», що містять, зокрема, гени стійкості до антибіотиків. Через глобальне потепління ці архіви починають «відкриватися», перетворюючись на активні джерела поширення такої генетичної інформації.

Попри поширену думку, що антибіотикорезистентні «супербактерії» є виключно наслідком діяльності людини, науковці наголошують: у природі гени стійкості існували задовго до появи сучасної медицини. Льодовики можуть накопичувати їх у значних обсягах, а під час танення ці гени разом із талою водою потрапляють у річки та озера.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що багато водойм, які живляться льодовиками, є основними джерелами прісної води для мільйонів людей. Потрапляючи у такі екосистеми, гени стійкості можуть взаємодіяти з сучасними бактеріями, що підвищує ризик їх швидкого поширення у мікробних спільнотах.

Дослідники також нагадують, що бактерії здатні обмінюватися генами без розмноження, завдяки так званому горизонтальному перенесенню. Саме це дозволяє генам антибіотикорезистентності поширюватися надзвичайно швидко.

Автори дослідження підкреслюють: льодовики не є прямим джерелом появи «супербактерій». Водночас вивільнення генів стійкості внаслідок танення може збільшити ймовірність небезпечних поєднань, коли ці гени з’являються у бактерій, здатних викликати серйозні захворювання у людей.