Фото: depositphotos

Родина афроамериканки Генрієтти Лакс досягла мирової угоди зі швейцарською фармацевтичною компанією Novartis, яку звинувачували у використанні клітин жінки для отримання прибутку без дозволу самої пацієнтки або її близьких. Про домовленість повідомляє BBC.

Це вже друга подібна угода: раніше сім’я Лакс врегулювала справу з біотехнологічною компанією Thermo Fisher Scientific. Протягом десятиліть родичі намагалися домогтися компенсації за використання біологічного матеріалу, що став одним із найважливіших відкриттів у сучасній медицині.

Генрієтта Лакс народилася у 1920 році у штаті Вірджинія, а згодом переїхала до Балтимора. У 1951 році лікарі лікарні Джонса Гопкінса діагностували у 31-річної жінки агресивний рак шийки матки. Перед початком лікування медики взяли зразки пухлини для досліджень, не повідомивши про це пацієнтку і не отримавши її згоди.

Через кілька місяців після встановлення діагнозу Лакс померла. Водночас її клітини продовжили існувати в лабораторіях. Дослідник Джордж Отто Гей помітив, що вони здатні безперервно ділитися — на відміну від інших клітин, які швидко гинули поза організмом. Так з’явилася перша у світі стабільна «безсмертна» клітинна лінія, названа HeLa — за першими літерами імені та прізвища жінки.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме клітини HeLa допомогли створити вакцину проти поліомієліту, сприяли дослідженням COVID-19, ВІЛ, онкологічних захворювань і безпліддя. Їх застосовували для тестування впливу радіації, токсинів і нових ліків, а також під час вивчення геному людини. З 1950-х років ці клітини згадувалися у понад 110 тисячах наукових публікацій і використовувалися в дослідженнях нобелівських лауреатів.

Науковці зазначають, що саме HeLa дали змогу вдосконалити хіміотерапію та дослідити зв’язок вірусу папіломи людини з раком шийки матки, що зрештою привело до створення профілактичної вакцини проти хвороби, яка забрала життя самої Лакс.

Попри глобальний науковий прорив, родина жінки десятиліттями жила у бідності й навіть не знала, яку роль її клітини відіграють у медицині. Близькі Генрієтти були шоковані, дізнавшись, що біоматеріал їхньої матері продається лабораторіям по всьому світу, тоді як вони не отримують жодної компенсації.

У 2024 році сім’я подала позов проти Novartis, заявляючи про незаконне збагачення компанії. Тепер сторони погодилися врегулювати справу поза судом. Адвокат родини Бен Крамп назвав угоду «кроком до справедливості», хоча інші судові процеси проти фармацевтичних компаній досі тривають.

Історія Генрієтти Лакс стала одним із найвідоміших прикладів порушення принципу інформованої згоди в медицині та спричинила глобальну дискусію про права пацієнтів. У 2021 році у США навіть ухвалили закон, названий її ім’ям, покликаний зменшити нерівність у доступі до клінічних випробувань лікування раку.