Від Верхнього Синьовидного їдемо в село Урич. Це типовий представник північної Бойківщини, бойківського Підгір’я. Спочатку оглянемо «Хату в Глубокім»

Це є бойківська хатина. Культурний центр "Хата у Глубокім. Це дуже яскравий представник - бойківська довга хата. Де під однією стріхою були і господарські - бачите ці крайні дві будівлі: стодола, стайня і житлові. Там де віконця - там жили люди, - Наталія Керч головна зберігачка фондів державного історико-культурного заповідника «Тустань».

Так тривало до 2001-го року. Тоді у них хату викупив експедиційник, дослідник Тустані Микола Романинець. І згодом віддав Тустані. У 2014-ому році завдяки гранту «Єврорегіон Карпати - Україна» хату вдалось відрестварувати, зняти бляху, і покрити дах гонтом.

Починаючи з 2016-го року у цій хатині діє етнографічна виставка "НЕПОТРІБ?" - історія Урича в предметах і зображеннях.Напевно кожен, хто відвідує цю виставку мав би для себе переосмислити, чи дійсно старі речі, світлини їхніх дідусів та бабусь - є непотребом, чи все таки їх варто зберігати, і навіть можна використати у сучасному інтер’єрі, - розказує Наталія Керч.

З 2012-го року дослідники почали експедицію, в якій збирали спогади жителів села Урич  про різні періоди його історії.

Цих людей вже немає серед живих, але є їхні свідчення, їх можна прослухати і скласти враження, яким було життя в уричі - у той чи інший період, - каже Наталія.

Це дерево символізує громаду села. І серед фотографій жителів є дзеркало. Кожен відвідувач подивившсь в нього теж стає частиною цієї історії.

Ми не обирали якихось героїв Урича. Це звичайні люди пересічні, котрі творили історію цього села. Щоб зберегти воду гарячою уричани заливали воду в ось такий "коцьолок", - пояснює головна зберігачка фондів державного історико-культурного заповідника «Тустань».

А он там під піччю є сховок.

Старожили стверджують, що там взимку, коли сильні морози заганяли гусей і курей, щоб не мерзли. І в період нацоінально-визвольних змагань там могли переховуватись УПІВЦІ. Ми навіть робили експеримент, туди заходив чоловік і ставав на повний ріст - 2 метри зростом, - розказує Наталія Керч.

«Хата в Глубокім» - це частина заповідника «Тустань». І заплативши 80 грн за квиток, ви можете і подивитись на неї, і відвідвати скелі, і потрапити в археологічний музей Тустані.

Неподалік музею є церква святого Миколая - святая святих уричан. Її будівництво завершили у 1911-ому році.

Церкву проектовано Василем Нагірним. бачите, який тут розкішний іконостас. Невідомо хто його автор. Найцікавішими іконами, які тут проглядаються - це Богородиця та Ісус Христос у вишиванках. Церква є така трьохдільна і є характерна для бойків, як стверджують дослідники, - каже головна зберігачка фондів.

Приїхати в Урич і не сходити на скелі Тустані - було б непорядно з нашого боку.

Колись ця територія була дном моря Тетіс. Коли море висохло - пісок, що був на дні в результаті фізичних і хімічних метаморфоз - перетворився на отакі от скам’янілості.

Фортецю почали будувати у 12-ому столітті і вже поступово її забудовували.

Так виглядала з цієї сторони – п’ятитиповерхова велика будівля. Такий середньовічний хмарочос серед гір та лісів. Тутсань мала три функції - оборонну, митну функцію і адміністративну, - розповідає Наталія.

Саме через Тустань країни західної та центральної Європи отримували сіль. А везли її з Дрогобича.

Отже ми успішно з вами зайшли на дитинець. на подвір’я фортеці. Можете собі уявити, що ви всередині укріплення. Це подвір’я було дуже мале за площею Тут не було місця для забудови вшир. З оборонно-стратегічного значення не вигідно було будувати вшир. Тому фортеця будувались у висоту. На 5 поверхів за рахунок отієї найвищої скелі, - Наталія Керч, головна зберігачка фондів державного історико-культурного заповідника «Тустань».

Цього року на Тустані побували більш ніж 170 тисяч туристів. Знайдіть час приїхати в Урич, і комплексно оглянути це унікальне бойківське село.

Злата Новосельська  - pravdatutnews.com