Володя і Яків — два братики з сонячної Одеської Сергіївки. В будинок, в якому жили хлопці в ніч на 1 липня влучила російська ракета. З-під завалів малечу дістали сусіди. Старший 14-річний Володя отримав черепно-мозкову травму й численні поранення обличчя. А також перелом кістки правої руки.

А от 8-річний Яків постраждав сильніше. Уламок ворожої ракети потрапив в шию хлопцеві. Аби вгамувати кровотечу, рятувальники перетиснули йому судину. Однак кисневе голодування спровокувало інсульт. Як наслідок – уся ліва частина тіла Якова стала нерухомою. Праву руку також не відчував – через перелом плеча.

Це є глибокий параліч, який в нього був. Є парез: слабкість, він не може достатньо контролювати, є прояви підвищеного тонусу, над якими ми власне працюємо, — зазначив Сергій Худа, фізичний терапевт лікарні Св. Миколая 1-го ТМО Львова.

Поранених дітей спершу доправили до реанімації місцевої лікарні на Одещині, а місяць тому евакуаційним потягом транспортували до медзакладу у Львові. На той час Володя перебував у стабільному стані, а от за життя Якова команді відділення інтенсивної терапії та анестезіології довелося поборотися. 

На момент поступлення він був у дуже важкому стані, на тривалій інтубації і, чесно кажучи, ми вже вирішували питання трахеотомії і багатьох інших речей, які мали б покращити догляд за ним. Але на очах він просто з дня в день почав блискавично покращуватись і на момент виписки з відділення нейрохірургії він вже розмовляв, — розповів Михайло Ловга, завідувач відділення нейрохірургії лікарні Св. Миколая 1-го ТМО Львова.

Завдяки реанімаційним заходам і тривалій роботі реабілітологів хлопчик уже вчиться рухати лівою рукою та ходити.

Згадуючи той знимок комп’ютерної томографії і інші обстеження, які кажуть, що мозок – сильно уражений, тобто центр, який рухає тою ногою, не працює повноцінно, важко це спрогнозувати. І навряд чи він зможе повноцінно відновитися на 100% або на це потрібен добрячий час і хороша реабілітація. Я думаю, за пів року – рік ми зможемо побачити наочно, яке в нас є покращення, — підсумував Михайло Ловга.

Тієї зловісної ночі загинули мати й вітчим хлопчиків. Та наодинці з війною вони не залишилися. З-за кордону до Львова приїхала їхня двоюрідна сестра Євгенія. 

Було 2 прильоти. Один пішов на туристичну базу відпочинку. І другим ударом влучило в житловий будинок, в якому я виросла, в якому жила моя бабуся, тітка з двома дітками і вітчимом їхнім. Я була у Польщі у цей час. Зараз повернулася до Львова, щоб бути з малими і піклуватися про них, - каже Євгенія Сандраст, двоюрідна сестра поранених хлопців.

Євгенія забрала братиків до Австрії на подальшу реабілітацію. Хлопці на прощання додали: обов’язково повернуться.

Віра Коновал - pravdatutnews.com