Фото: з відкритих джерел

Знахідка стала несподіванкою для науковців, адже Карпати досі не вважалися регіоном із багатою «динозавровою» спадщиною. Тепер же вони можуть увійти до переліку ключових місць для дослідження пізнього крейдового періоду.

У гірських районах Румунії знайдено кістки істоти, яка жила понад 70 мільйонів років тому. Попередній аналіз свідчить: йдеться про травоїдного динозавра, що належав до групи зауроподів, пише Sci.News.

Хто такий Kryptohadros kallaiae?

У Хацезькому басейні ідентифікували новий вид динозавра, чиї останки десятиліттями помилково приписували іншому роду, що мешкав на тогочасних європейських островах.

Міжнародна група дослідників із Румунії, Угорщини та Італії офіційно описала новий рід і вид травоїдного динозавра, якого назвали Kryptohadros kallaiae. Останки цієї істоти, що належить до родини гадрозавроїдів (відомих як "качконосі" динозаври), знайшли в Хацезькому басейні – унікальній улоговині в румунських Карпатах. Науковці виявили неповний скелет, який включає фрагменти черепа, ребер, хвостові хребці та частину задньої кінцівки.

Цей динозавр жив наприкінці крейдового періоду, приблизно 70 мільйонів років тому, під час маастрихтського ярусу. Місце знахідки – ділянка Фенетенеле-3 поблизу села Веліоара – давно привертає увагу палеонтологів через свої незвичні відкладення. У ті часи територія сучасної Європи була архіпелагом островів, а Хацезький басейн був острівним середовищем, де еволюція йшла особливим шляхом.

«Повні скелети, що включають елементи черепа, хребці та кістки кінцівок, є великою рідкістю в Хацезькому басейні, і це особливо стосується залишків гадрозавроїдів», – прокоментував доктор Аттіла Йосі, палеонтолог з Університету імені Етвеша Лоранда.

За словами вченого, більшість знахідок у цьому регіоні зазвичай складаються лише з окремих ізольованих кісток.

Через відсутність характерних ознак фахівці протягом понад століття вважали, що ці рештки належать уже відомому виду Telmatosaurus transsylvanicus. Проте детальний аналіз черепної морфології нового зразка дозволив дослідникам виділити його в окремий рід.

Схожість між новим видом і Telmatosaurus досить висока, оскільки вони є близькими родичами. Відмінності помітні здебільшого лише в морфології елементів черепа, – заявив Янош Мадьяр, докторант Університету імені Етвеша Лоранда та Угорського музею природничої історії.

Це відкриття довело, що наприкінці крейдового періоду в цьому регіоні одночасно мешкали принаймні два близькоспоріднені види качконосих динозаврів, йдеться в дослідженні, що з'явилось у науковому журналі Journal of Systematic Palaeontology. Дослідники виділили їх у нову еволюційну групу під назвою Telmatosauridae. До неї, окрім румунських видів, зарахували також Tethyshadros insularis, останки якого раніше знайшли в Італії. Ця лінія розвивалася ізольовано в острівних умовах Південно-Східної Європи.

Шляхи міграції

Крім того, філогенетичний аналіз пролив світло на шляхи міграції прадавніх ящерів. Вчені припускають, що між альбською добою (від 113 – 100 мільйонів років тому) та маастрихтом (72 – 66 мільйонів років тому) відбулося щонайменше шість хвиль розселення динозаврів з Азії до Північної Америки та Європи.

Відсутність певних пізніх європейських ліній гадрозавроїдів на території сучасної Румунії підтверджує гіпотезу про прямий міграційний шлях з Азії до Південно-Західної Європи в обхід її південно-східної частини.

Таким чином, Kryptohadros kallaiae став важливим елементом у мозаїці розуміння того, як змінювався тваринний світ нашої планети перед глобальним вимиранням.

Наукове значення

Розширення географії. Якщо знахідку підтвердять як новий вид, румунські Карпати стануть важливою точкою на карті палеонтологічних відкриттів Європи.

Еволюційний контекст. Відкриття допоможе зрозуміти, як динозаври адаптувалися до різних кліматичних умов і чому вони зникли.

Уявіть собі гігантську істоту з довгою шиєю та хвостом, яка мирно паслася серед тропічних лісів Карпат десятки мільйонів років тому. Її кістки пролежали у землі до наших днів, щоб нагадати: навіть у сучасних горах приховані сліди світу динозаврів.

Висновок

Знахідка у румунських Карпатах — це не лише сенсація для науки, а й шанс для регіону стати новим центром палеонтологічних досліджень. Вона може привернути увагу туристів, освітніх програм і міжнародних експедицій, перетворивши Карпати на місце, де минуле буквально виходить назовні.

Юрій Никорак, pravdatutnews.com