Кожен концерт класичної музики — це не лише унікальні інтерпретації, віртуозна гра, але й розповідь, якою музиканти діляться зі слухачами. Сьогодні Львівська національна філармонія продовжує збагачувати музичне життя міста й країни, запрошуючи всесвітньо відомих виконавців і диригентів.

З ісландським диригентом Гудні Емільссоном, який вже не вперше працює з Академічним симфонічним оркестром, ми обговорили не лише музику, а й те, як цей репертуар відлунює у сучасності, які виклики постають перед диригентом у такі непрості часи та чому культура має звучати попри все. У програмі концерту 28 березня — юнацькі шедеври Шуберта та Мендельсона, а також проникливий віолончельний концерт Сен-Санса.

• Що ви очікуєте від цієї програми, і що вона означає для вас як диригента?

У нас чудова програма. Симфонію «Трагічна» Шуберт написав, коли йому було всього 19 років, і це справді вражає — така глибока, майстерна музика від такої молодої людини. Часто кажуть, що він орієнтувався на Бетховена, адже це його перша симфонія в мінорній тональності, і він сам надав їй трагічну назву. У цій музиці є надзвичайно виразні моменти, але що особливо цікаво — це її гармонічна мова. Деякі гармонічні ходи, які використовує Шуберт, згодом розвиватиме Вагнер, що підтверджує його вплив на композиторів майбутнього.

Без Шуберта, можливо, ми не мали б Брукнера чи Малера — він одним із перших почав вводити такі масштабні, експансивні епізоди у форму. Для Львівської національної філармонії це чудовий досвід виконувати цю симфонію, і оркестр працює надзвичайно добре. Ми мали чудову репетицію цього тижня, і я впевнений, що концерт буде не менш особливим.

У нас також є ще один молодий композитор у програмі — Мендельсон, який створив цю прекрасну увертюру у 20 років. Вона не є широко відомою, але це фантастичний твір, який був написаний як подарунок для батьків на їхнє срібне весілля.

Це справді прекрасний подарунок, і до того ж є цікава історія, пов’язана з виконанням цієї музики. У Мендельсона був шваґро, який не був особливо обізнаний у музиці, і композитор написав для нього партію з однією єдиною нотою. Проте навіть цю ноту він не зміг правильно заспівати під час виконання! Але крім цієї кумедної деталі, увертюра справді чудова. Мендельсон написав її після повернення з Англії, і вперше вона прозвучала у приватному виконанні в будинку його сім’ї. Наскільки мені відомо, це перше виконання цього твору Львівською національною філармонією.

Також у програмі виступає талановитий молодий український віолончеліст Максим Римар з концертом Сен-Санса. Його інструмент звучить з дуже красивим тембром. Репетиції пройшли чудово, і я впевнений, що публіка буде у захваті.

• Ця програма справді витончена: твори молодих Шуберта, Мендельсона, а також ліричний віолончельний концерт Сен-Санса. Ви обирали ці твори, зважаючи на ситуацію в Україні? Чи цей репертуар має існувати поза сучасним контекстом?

Ні, він безперечно перегукується з сучасністю. Ситуація складна й трагічна, і симфонія Шуберта добре передає цей настрій. Крім того, увертюра теж має символічний зміст — її альтернативна назва «Повернення додому», і це сьогодні набуває особливого значення. Дуже багато людей були змушені залишити Україну, і ми всі сподіваємося, що вони зможуть повернутися. У цій програмі закладений глибокий зміст.

Це не перший ваш досвід роботи з Львівським національним філармонійним оркестром. Як ця співпраця порівнюється з вашим досвідом роботи з іншими колективами?

Це завжди велике задоволення. Я навіть не пам’ятаю, скільки разів уже працював тут, але кожен приїзд особливий. Тут є прекрасна енергетика, справжня хімія між музикантами й аудиторією. Львів має багаті музичні традиції, і дуже важливо їх зберігати та продовжувати.

• Я хочу подякувати вам за те, що ви приїхали в Україну—особливо зараз. Чи було це складним рішенням цього разу?

Подорож сюди справді непроста. Прямих авіарейсів немає, тому мені довелося летіти до Кракова, потім їхати поїздом до кордону, переходити його пішки, а на українському боці мене зустрів водій філармонії. Це не так легко, але ми робимо все можливе, тому що культурне життя має тривати.

• Я знаю, що після цього концерту ви вирушаєте у тур. Можете розповісти про програму і міста, які відвідаєте?

Так, у нас одразу після цього концерту невеликий тур. Ми будемо виконувати 41-шу симфонію Моцарта, цю ж увертюру Мендельсона і той самий віолончельний концерт. У лютому ми мали п’ять концертів у Німеччині, перед тим у грудні та січні — новорічний тур. Також у нас був тур у листопаді. Графік наступного туру ще не затверджений, але він обов’язково буде.

• Хотіла б запитати про вашу філософію диригування. Які перші думки у вас виникають, коли ви стаєте перед оркестром на першій репетиції?

Найголовніше — це якнайшвидше встановити контакт, тому що часу завжди обмаль. Уже з першої репетиції потрібно визначити спільний напрямок: як саме має звучати музика, яка має бути артикуляція, інтонація, характер твору. Це дуже важливо. Диригент має формувати звук і об’єднувати музикантів так, щоб усе звучало цілісно й переконливо.

• Чи маєте ви секрети для того, щоб швидко знайти спільну мову з музикантами?

Потрібно бути чесним, викликати довіру і, найголовніше, чітко знати, чого ти хочеш.

Розмовляла Дзвенислава Саф’ян