Під час візиту до Львова актор театру і кіно, народний артист України Олексій Гнатковський поділився своїми роздумами про місто, війну, мистецтво, відповідальність митця та співпрацю з брендом «БЛАГО».

– Олексію, які у Вас стосунки із Львовом? Це більше про роботу чи про відпочинок?

– У мене із Львовом дуже давня історія – від симпатії до справжньої любові. Це місто займає велику частину мого серця. Я багато тут граю вистав, проводжу заходи, зустрічаю глядачів з різних міст України. Для мене кожен вихід на сцену – це не просто гра, а розмова з людьми про наше сьогодення, майбутнє і війну.

– В одному з інтерв'ю Ви говорили про «деокупацію душ». Що для вас означає ця місія?

– Це не лише моя місія – це завдання всього народу. Ми маємо перетворитися з народу на націю. Душі багатьох із нас ще досі окуповані російським мисленням.  Моє завдання як митця не вказувати шлях, а показувати одну зі стежок.

– Як навчитися жити не з ненависті до ворога, а з любові до своїх?

– Це не про «навчитися». У нас уже є ця сила. У нас є велика енергія – сильне почуття. Питання лише в тому, куди його спрямувати: у ненависть чи в любов. Ненависть руйнує. Любов – дає силу жити й діяти.

– Ви часто говорите про радість навіть у найтемніші часи. Що це означає для Вас?

– Радість – це не феєрверки. Це тихе світло всередині. Навіть у найтемнішу ніч маленький промінчик може прорізати темряву. Коли ти ділишся цією радістю – вона примножується

– Як Ви трактуєте слова Леся Курбаса: «Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра»?

– Художник не має йти за суспільним запитом. Він має його формувати. Мистецтво не реагує – воно випереджає. Воно формує смак, мислення, цінності. Це і є відповідальність митця.

– Ви стали амбасадором бренду «БЛАГО». Чому погодилися на цю співпрацю?

– Для мене дуже важливий інститут репутації. Ми з командою довго придивлялися одне до одного. Мені близька їхня візія: робота з військовими, реабілітація, культура, освіта. Це комплексний підхід до розвитку України.

– Які проєкти плануєте в межах цієї співпраці?

– Це будуть мистецькі події, поетичні читання, новий погляд на наших класиків – Шевченка, Франка, Лесю Українку. Хочемо зняти радянську пелену з їхніх образів і показати справжню глибину.

–  Чи відчуваєте відповідальність як публічна особа?

– Однозначно. Бути лідером думок – це не лише привілей, а й відповідальність. У цей час робити безвідповідальні речі — це інфантилізм. Ми маємо показувати приклад своїми діями.

– Що для вас сьогодні найважливіше?

– Люди. Коли люди знаходять людей – народжується щось велике. Саме на перетині культури, бізнесу й громади виникають справжні зміни.