Фото: depositphotos

Вчені змогли визначити точний період потужного сонячного шторму початку XIII століття, поєднавши аналіз середньовічних японських текстів і дослідження річних кілець дерев. Результати опублікували в журналі Proceedings of the Japan Academy, Series B.

Дослідники звернули увагу на історичні записи про незвичні північні сяйва в Азії. Зокрема, вони проаналізували щоденник японського поета та державного діяча Фуджівари но Садаїе «Записи світлих місяців», де згадувалося червоне сяйво над Кіото.

Щоб перевірити ці свідчення, науковці дослідили вміст ізотопу вуглецю-14 у річних кільцях дерев — туєвиків, знайдених у Японії. Такі ізотопи утворюються під впливом заряджених частинок Сонця, тому їх підвищений рівень може вказувати на періоди екстремальної сонячної активності.

Хоча запис у щоденнику датувався 1204 роком, аналіз деревини показав, що сам шторм відбувся раніше — між зимою 1200 і весною 1201 року. Саме в цей період зафіксовано відповідні зміни в концентрації вуглецю-14.

Крім того, дослідження виявило, що в той час сонячний цикл тривав приблизно 7–8 років замість сучасних 11. Це свідчить про підвищену активність Сонця, що могла спричиняти часті появи північних сяйв.

Науковці наголошують, що точне датування таких подій важливе для розуміння їхньої періодичності та прогнозування майбутніх сонячних штормів, які сьогодні можуть впливати на зв’язок, електроніку та безпеку космічних місій.

До слова, чому ссавці не відрощують кінцівки: вчені пов’язали це з чутливістю клітин до кисню.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com