Фото: depositphotos

Кожен літак має максимальну злітну масу, яку не можна перевищувати. До неї входять вага самого літака, паливо, їжа та напої, вантаж, пілоти й бортпровідники, а також пасажири та їхній багаж, пояснив The Independent.

Для невеликих літаків, де перебуває менш як сім пасажирів, важливо знати фактичну вагу кожного. Тому в деяких випадках людей можуть попросити зважитися разом із багажем.

Для більших літаків, які обслуговують завантажені маршрути, дозволено використовувати середню розрахункову вагу пасажирів.

За словами колишнього пілота, коли він починав працювати в авіації у 1998 році, стандартна розрахункова вага пасажира становила 77 кг без урахування ручної поклажі. Згодом через збільшення середньої ваги людей відповідні правила переглянули.

Для літаків із місткістю від 150 до 299 пасажирських місць, зокрема Boeing 737, нині розрахункова вага дорослого чоловіка становить 81,8 кг, а дорослої жінки — 66,7 кг. Окремо враховується ручна поклажа — у розрахунках це 7 кг на одного пасажира.

Водночас закон дозволяє авіакомпаніям отримувати дозвіл на використання власних стандартів ваги пасажирів і ручної поклажі. Саме тому вимоги до багажу можуть відрізнятися залежно від перевізника.

Велика кількість важкої ручної поклажі створює додаткове навантаження на бортпровідників. Під час піднімання сумок і розміщення їх у верхніх багажних відсіках вони можуть отримувати травми спини та інші ушкодження.

Громіздкий багаж також може сповільнювати посадку. Пасажирам і членам екіпажу потрібно більше часу, щоб розмістити великі сумки, через що в салоні утворюються затори.

Окремий ризик виникає під час надзвичайних ситуацій. Дослідження показують, що пасажири, які під час евакуації зупиняються, щоб забрати свої речі, сповільнюють вихід інших людей із літака.

Тому обмеження ручної поклажі стосуються не лише комфорту чи вартості перевезення. Менша кількість багажу допомагає знизити навантаження на екіпаж, пришвидшити посадку та зробити евакуацію безпечнішою.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com