«Літаючі балалайки», «етилова могилізація» і таксі до Щекавиці – дедалі більше мемів щодня шириться соцмережами. Хоч на перший погляд використання кремлем іранських «камікадзе», «часткова мобілізація» русні і зрештою загроза ядерного удару мали б занурити людей у паніку та відчай. Але українці – нація стійка, а ще креативна. Відтак організувала додатковий спротив – гумором.

Окремої уваги вартує саме Щекавиця. Почувши погрозу бункерного діда про ймовірність застосування ядерної зброї, у соцмережах почали жартувати про те, хто і як хоче провести можливо останні миті життя. Найгучнішою стала пропозиція зібратися в Києві на горі Щекавиця та влаштувати там оргію.

Ба більше, від українського МЕМталітету в захваті навіть Старший радник Конгресу США Пол Массаро.

Світ ловив мене, але я поїхав на Щекавицю.

Львів’янани ж навряд встигнуть добратися до Києва, тому придумали альтернативні місця порятунку.

Поїдете? В Київ, напевно, ні, бо не встигну. А у Львів на Лису гору можу.

Я піду! Жартую, звісно. До оперного, зараз пишуть, що до оперного, тому всі збираємось на оперу.

«Щоб не плакать, ми сміялись» – а чи на часі зараз жартувати? Психологиня Ольга Шабловська переконує: за більш як 7 місяців повномасштабного російського вторгнення значна частина українців уже пристосувалася до життя в небезпеці, а відчуття і сприйняття болю притупилися.

А тепер спрацьовує інший захисний механізм. Ми чуємо новий рівень небезпеки.

Раніше наша реакція була яка: втікай, стій/замри, або нападай – три варіанти. А зараз ми почали по-іншому на це реагувати: живи стільки, скільки ти зможеш, - розповідає Ольга Шабловська, психологиня.

Насправді ж гумор допомагає нашій психіці впоратися із надстресовими ситуаціями. І як додає Ольга Шабловська: жартівливий настрій українців не варто прирівнювати до легковажності.

Ніхто не заважає вам мати якийсь запас води і продуктів і в той ж час жартувати. Це допомагає нам це пережити. А може ядерного удару не буде і ми збережемо свої нерви? – додає Ольга Шабловська, психологиня.

Загалом ж загрозу ядерного удару містяни оцінюють по-різному.

Я думаю, можливий, типу, всі кажуть, що вірогідність маленька, але не нульова. Я думаю, якщо і станеться, то не найближчим часом.

Є і таки думки: 

Нема в мене такого передчуття, що до того дійде.

А хтось довіряє розвідці США: 

Американська розвідка каже, що ніякого ядерного удару не буде. А США – найбільш розвинута країна світу. Тому… не буде.

Є такі думки: 

Напевно це всім допомагає з гумором відноситись до таких ситуацій. Але як ми побачили, що до війни нас теж готували. Але кожен по-різному сприймає цю інформацію – комусь легше від цього абстрагуватись, комусь легше готуватись.

Тож підсумовуємо: сміятися навіть за таких розмито-перспективних умов не лише можна, а й потрібно. Важливо підтримувати свій психоемоційний стан, звісно, у межах норми. Адже психічне здоров’я – важливе у боротьби з окупантом.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com