Фото: колаж створений Copilot для pravdatutnews.com

Зокрема, обговорюється можливість звузити групи осіб, які підпадатимуть під захист, залежно від їхнього стосунку до мобілізації, а також регіону України, з якого вони походять. Пропозицію Єврокомісія планує підготувати у травні, повідомляє Радіо Свобода.

Видання зазначає, що натомість в ЄС почали обговорювати, як його можна реформувати.

Зокрема, розглядається варіант звуження категорій осіб, які будуть підпадати під захист залежно від їхнього стосунку до мобілізації, а також регіону України, з якого вони прибули.

Нагадаємо, що в червні 2025 року в Брюсселі оголосили про те, що тимчасовий захист для українців у ЄС уже не продовжуватимуть. Натомість, їм пропонується переходити на національні дозволи на проживання на основі їхньої роботи, навчання тощо.

Це потрібно для того, щоб після березня 2027 року, коли тимчасовий захист завершиться, понад чотири мільйони українців у ЄС не залишилися без документів та не перевантажили європейську систему прийняття запитів на притулок.

Проте на практиці переходити на національні типи дозволів українцям часто було не так і просто. Причиною є подекуди високі зарплатні пороги чи складніші, порівняно із захистом, бюрократичні процедури.

Окрім цього, як розповідається в публікації, в той час як, наприклад, Чехія та Польща почали розробляти механізми переходу з тимчасового захисту, багато інших держав досі не встановили чітких процедур або рекомендацій щодо подальшого проживання для українців.

Тому в Європі знову повернулися до обговорення, що робити після завершення тимчасового захисту у 2027 році, чи можна його продовжити ще раз і в якій формі. Перше засідання європейських міністрів з цього питання відбулося 5 березня поточного року.

Співрозмовники видання зазначили, що обговорення тільки починається, тому зараз важко сказати, який саме вигляд буде мати остаточне рішення.

За словами чиновника ЄС, під час розмови з міністрами, спецпредставниця ЄС Ілва Йогансон натякала, що, можливо, тимчасовий захист можна було б продовжити, але з іншим цільовим охопленням. Тобто, ця можливість буде доступна для обмежених груп осіб.

"Також обговорюється варіант "залишкового статусу" для найбільш вразливих груп або для тих, хто ще не може перейти на інший правовий статус у країнах-членах", - йдеться в статті.

Ще одне обговорення на технічному рівні в Раді ЄС відбулося 24 березня, після чого Єврокомісія почала працювати над новою пропозицією щодо продовження тимчасового захисту, яку вона планує представити країнам-членам у травні. Після цього рішення мають затвердити країни-члени кваліфікованою більшістю голосів, повідомив Радіо Свобода чиновник ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.

Зокрема, мова йшла про Норвегію та Швейцарію, які не входять в ЄС, тому не мають виконувати європейські директиви щодо тимчасового захисту, чи Данію, яка має автономію в питанні внутрішніх справ.

Наприклад, Швейцарія з 1 листопада 2025 року почала розрізняти регіони України та внесла у категорію безпечних для повернення сім західних областей України: Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку.

Норвегія запровадила зміни у березні 2026 року, обмеживши можливості отримання захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, оскільки туди за останні пів року прибуло «забагато переселенців, особливо молодих чоловіків».

Уряд Данії також озвучував плани обмежити захист для чоловіків призовного віку та жителів 14 областей західної та центральної України, проте через березневі вибори в країні та формування нового уряду ці зміни поки що не були остаточно ухвалені.

Чи отримають чоловіки тимчасовий захист?

Згідно зі статистикою Євростату, минулої осені половина українців, які прибули до ЄС і отримали тимчасовий захист, були дорослими чоловіками.

Видання зазначає, що в окремих країнах Європи, зокрема, в Польщі, Чехії та Німеччині лунали політичні заяви щодо необхідності повернення українських чоловіків призовного віку.

Проте спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йогансон в інтерв'ю виданню розповіла, що  чоловіки мають такі ж права під тимчасовим захистом, які і решта українців.

Своєю чергою, за словами юристки з міграційного права Юлії Зелвенської, з юридичної точки зору це буде складно.

«Щодо чоловіків, це дуже спірне питання, бо це буде набагато легше оскаржити. І момент дискримінації тут таки актуальний».

За словами юристки, у ЄС діє право на відмову від військової служби з міркувань совісті (чи право на альтернативну службу), і це фундаментальне право людини в Євросоюзі, що базується на свободі думки та релігії, дозволяючи замінити військову службу цивільною. Європейський суд з прав людини говорить, каже юристка, що держави не можуть карати за таку відмову.

Загалом ситуація наразі така, що практично всі країни наполягають на тому, що допускати просто завершення тимчасового захисту без будь-яких дій чи нових ініціатив не можна. Менші країни з невеликою кількістю українців пропонують просто продовжити ще на рік чинну директиву про тимчасовий захист, а більші хочуть змін і звуження дії директиви.

Раніше повідомлялось, що Фінляндію покинули вже близько половини українців, які прибули туди в перші роки повномасштабної війни. Загалом за весь час війни до Фінляндії прибуло близько 90 000 українців, з яких десь 50 000 все ще перебувають в країні. 

Тим часом уряд Бельгії вирішив, що з серпня 2025 року діти, які з’явилися на світ після 24 лютого 2022 року, більше не можуть претендувати на звичний статус біженця. В органі міграції пояснили це рішення, що оскільки малюки фізично не перебували в Україні до початку повномасштабного вторгнення,  тому формально вони не підпадають під дію специфічного закону про захист. При цьому, для родин, де малюк народився безпосередньо в Бельгії, діє спрощений шлях.

Юрій Никорак - pravdatutnews.com