OpenAI розкритикували через «гонитву» за розв’язанням задачі Нав’є — Стокса

Фото: depositphotos
Заява OpenAI про нібито розв’язання задачі Нав’є — Стокса, що входить до переліку задач тисячоліття, спричинила суперечки в академічній спільноті. Математики критикують компанію за те, що вона могла перетворити науковий пошук на гонку, залучивши 10 тисяч ШІ-агентів після появи чуток про прогрес інших дослідників.
Про це пише The Verge.
Раніше повідомлялося про ймовірне розв’язання задачі тисячоліття. OpenAI стверджує, що її ще не представлена модель побудувала відповідний доказ приблизно за 88 годин. Водночас математична спільнота поки не визнала цю роботу загальноприйнятим доказом.
Як виникла суперечка
Ситуація пов’язана з дослідженням професора Нью-Йоркського університету Трістана Бакмастера та співробітника Anthropic Левента Альпьоге. Вони близько року незалежно від своїх роботодавців працювали над підходом до кількох пов’язаних задач у галузі гідродинаміки.
В OpenAI визнали, що почали власну роботу 1 вересня — після чуток про можливе розв’язання двох задач тисячоліття. Згодом компанія з’ясувала, що ці повідомлення стосувалися Бакмастера та Альпьоге, хоча готового доказу задачі Нав’є — Стокса в них не було.
Після того як Бакмастер дізнався про поширення інформації щодо їхнього неопублікованого дослідження, він звернувся до OpenAI. За його словами, математик хотів з’ясувати, коли саме компанія почала працювати над задачею та чи могла її модель отримати доступ до даних із їхніх сеансів Codex.
Бакмастер стверджує, що OpenAI запропонувала два варіанти спільного оголошення результатів. Один із них передбачав, що саме він представить доказ внутрішньої моделі компанії, однак його колега Альпьоге не буде зазначений серед авторів. За словами математика, представник OpenAI пояснив це роботою Альпьоге в Anthropic.
Бакмастер відмовився від пропозиції та заявив про намір розповісти про перебіг переговорів публічно. Він стверджує, що під час розмови один зі співрозмовників запитав його, навіщо він хоче «руйнувати свою кар’єру», а згодом заявив, що може припинити поводитися з ним приязно.
Дослідник OpenAI Себастьян Бубек заперечив, що вимагав виключити Альпьоге зі співавторів. Водночас компанія публічно не відповіла на інші твердження Бакмастера, натомість скерувавши журналістів до власної публікації про доказ.
У компанії наполягають, що її співробітники та ШІ-агенти не бачили роботу Бакмастера й Альпьоге до її публікації та не зверталися до конкретних даних користувачів.
Водночас OpenAI не змогла повністю виключити можливість того, що знеособлені дані, отримані під час використання її продуктів, могли вплинути на навчання моделей.
Бакмастер зі свого боку заявив, що не знає, чи використовувала OpenAI матеріали їхнього дослідження, і не звинувачує компанію безпосередньо у викраденні результатів.
Представників математичної спільноти непокоїть не лише можливе використання чужих напрацювань, а й сама послідовність подій. Науковці часто діляться з колегами незавершеними ідеями, розраховуючи на те, що це не перетворить дослідження на змагання.
Тепер навіть згадка про перспективний напрям може дати великій компанії можливість залучити тисячі ШІ-агентів та значні обчислювальні ресурси, щоб швидко просунутися в ньому.
Професор Університету Південної Кароліни Метью Баллард зазначив, що математика значною мірою ґрунтується на неформальній довірі між дослідниками. Своєю чергою директор Інституту комп’ютеризованого математичного мислення Джеремі Авігад назвав саму можливість використання ідей із запитів до ШІ «моторошною». На його думку, це може змусити науковців обережніше ділитися незавершеними дослідженнями.
В OpenAI заявили, що не претендують на премію в розмірі 1 млн доларів, а оприлюднили результат, щоб продемонструвати можливості майбутніх моделей.
Однак математики побоюються, що подібна гонитва за гучними результатами може зробити наукові дослідження більш закритими та ускладнити співпрацю між дослідниками.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com





