Фото: depositphotos

Групове обговорення новин допомагає людям точніше визначати фейки, ніж додатковий час на індивідуальний аналіз. Такого висновку дійшли дослідники, результати роботи яких опублікували в журналі PLOS One.

У межах експерименту 1234 учасникам запропонували оцінити чотири новинні повідомлення на суспільно-політичні теми, серед яких були як правдиві, так і неправдиві. Спочатку всі респонденти самостійно визначали рівень достовірності новин. Після цього одна частина учасників отримала час для додаткових роздумів, а інша — обговорювала матеріали в невеликих групах.

Повторне оцінювання показало, що саме групові дискусії значно покращили здатність розпізнавати фейки. Найчастіше учасники починали критичніше ставитися до новин, які раніше вважали правдивими. Водночас додатковий час на індивідуальний аналіз майже не вплинув на результати.

Дослідники зазначають, що вагому роль відіграють аргументи, почуті під час обговорення. Навіть один переконливий контраргумент може спонукати людину уважніше перевіряти інформацію та помічати її слабкі місця. Крім того, позитивний ефект зберігався і після завершення дискусії — надалі учасники краще розпізнавали неправдиві новини вже самостійно.

Науковці також перевірили, чи не пов’язаний цей результат із соціальним тиском або бажанням погоджуватися з більшістю. Однак вирішальним фактором виявилася саме якість аргументів під час спілкування.

Автори дослідження вважають, що отримані дані підтверджують теорію аргументативного мислення, згідно з якою здатність людини міркувати еволюціонувала не лише для пошуку правильних відповідей, а й для оцінювання чужих аргументів та колективного ухвалення рішень. На їхню думку, розвиток навичок аргументації та організація змістовних дискусій можуть стати ефективним інструментом протидії дезінформації.

До слова, 9 особливостей поведінки, через які розумні люди дратують інших.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com