Шимпанзе визначають конкурентів за зовнішністю та агресивно реагують навіть на екран

Фото: depositphotos
Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.
Як шимпанзе розрізняють живе й неживе?
Здатність відрізняти живих істот від неживих об’єктів важлива для людей, оскільки допомагає помічати хижаків, визначати потенційних союзників і передбачати їхні наміри. Попередні дослідження свідчать, що людські діти вже у перші місяці життя можуть розрізняти живих істот, оцінювати їхній психологічний стан і прогнозувати подальші дії.
Подібну здатність мають і шимпанзе. Вони змінюють поведінку залежно від того, що бачать або чують інші члени групи, можуть розрізняти небажання та нездатність іншого виконати спільну дію, а також вибірково карають тих, хто забирає їхню їжу.
На думку науковців, це допомагає шимпанзе взаємодіяти у складних соціальних групах. Однак досі залишалося незрозумілим, за якими ознаками вони визначають, що інша істота може мати власні наміри та самостійно змінювати свою поведінку. Це вирішила дослідити міжнародна команда під керівництвом науковців Інституту еволюційної антропології Макса Планка.
Як проходив експеримент?
Науковці створили умови, за яких об’єкт на екрані ставав конкурентом шимпанзе за їжу. Якщо він діставався до тіла свині на екрані, піддослідна тварина не отримувала фрукт як винагороду.
У попередньому експерименті, де на екрані були горили або слони, деякі шимпанзе реагували агресивно: вигукували, стукали та плювали в екран. Оскільки раніше примати не демонстрували такої реакції через програш у завданні, науковці пов’язали її саме зі спробою протидіяти іншій живій істоті.
У новому дослідженні взяли участь чотири самиці та два самці з центру дослідження приматів у зоопарку Лейпцига. Усі вони проявляли незвичну агресію під час першого експерименту.
Цього разу замість горил і слонів шимпанзе показували чотири різні об’єкти. Два з них нагадували макаку резус і капуцина, а ще два мали форму геометричних фігур — піраміди та куба. Під час кожного випробування одна мавпа та одна геометрична фігура рухалися, тоді як інші залишалися нерухомими. Шимпанзе мали рухати екран, щоб дістатися до здобичі — дикої або домашньої свині.
Усі піддослідні значно частіше проявляли агресію, коли програвали зображенню макаки чи капуцина, але не піраміді або кубу. При цьому рух об’єкта не впливав на частоту агресивної поведінки.
Найчастіше шимпанзе стукали по екрану — це відбувалося більш ніж у 88% спроб. Також вони жестикулювали, стрибали в бік екрана, вигукували, змінювали вираз обличчя та натискали на екран, зокрема ступнями.
Чому це нагадує поведінку людей?
Як і люди, шимпанзе сприймали як живі ті зображення, які за будовою нагадували тварин — мали голову, тулуб і чотири кінцівки.
Для людей також важливою ознакою живої істоти є здатність самостійно керувати власними рухами. У цьому експерименті макаки та капуцини рухалися подібно до тварин, тоді як геометричні фігури ковзали заданою траєкторією. Тому шимпанзе могли сприймати рух фігур як результат природних сил або дії іншої істоти.
Науковці дійшли висновку, що люди та шимпанзе розрізняють живих істот і неживі об’єкти за подібними ознаками та правилами. Це може свідчити, що така здатність сформувалася ще до того, як еволюційні лінії людей і шимпанзе розділилися.
Крім того, подібний механізм може бути властивим й іншим людиноподібним приматам, адже вони також мають складну соціальну організацію. Перевірити це науковці планують у наступних дослідженнях.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com





