Фото: depositphotos

Про це свідчать результати дослідження «Безпека в мережі», проведеного компанією «Active Group» у вересні 2026 року. 

Як українці оцінюють небезпеку контенту

Запровадження чітких правил щодо видалення або блокування незаконного та терористичного контенту підтримали 80,4% опитаних. З них 50,1% відповіли «так», а 30,3% — «швидше так».

Водночас 64,5% респондентів вважають поширення незаконного контенту серйозною або скоріше серйозною проблемою для України. У травні цей показник становив 73,5%.

Лише 33% опитаних почуваються захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту в інтернеті. Натомість 55,2% такого захисту не відчувають.

Найчастіше протягом останнього року українці стикалися з:

• дезінформацією — 63%;
• шахрайством або фішингом — 52,6%;
• мовою ворожнечі — 44,8%;
• радикальним контентом — 23,1%;
• закликами до насильства — 22,5%;
• поширенням персональних даних без згоди — 20,4%;
• контентом, пов’язаним із тероризмом — 12,3%.

Частка тих, хто стикався з дезінформацією, зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні. Показник щодо радикального контенту підвищився з 14,4% до 23,1%. Водночас кількість респондентів, які повідомили про шахрайство або фішинг, зменшилася з 64,8% до 52,6%.

На кого покладають відповідальність

Найбільше опитаних вважають, що за небезпечний контент мають відповідати його автори — так відповіли 40,9%. Ще 39,9% назвали власників сайтів та онлайн-сервісів.

Також серед відповідальних респонденти вказали:

• правоохоронні органи — 31,9%;
• онлайн-платформи — 25,6%;
• соціальні мережі — 22,9%;
• спільну відповідальність різних сторін — 21,3%;
• самих користувачів — 21,1%.

Порівняно з травнем зменшилася частка тих, хто покладає відповідальність на правоохоронні органи, онлайн-платформи та соціальні мережі. Водночас зросла увага до спільної відповідальності й ролі самих користувачів.

Яких ризиків побоюються українці

Попри підтримку чітких правил, громадяни називають можливі негативні наслідки посилення регулювання. Найбільше опитаних — 54,8% — турбує ризик зловживань.

Серед інших побоювань:

• поява цензури — 43,8%;
• втручання у приватність — 38,4%;
• корупційні ризики — 36,8%;
• помилкове видалення контенту — 32,7%;
• можливість тиску на опозицію — 32,5%.

Побоювання щодо цензури зросли порівняно з травнем — із 38,9% до 43,8%. Водночас менше респондентів називали ризиками втручання у приватність та корупцію.

Для користувачів важливими є прозорі процедури. 51,5% вважають, що закон має чітко визначати підстави для видалення контенту. Ще 47,4% виступають за обов’язкове обґрунтування таких рішень, а 38,9% — за право користувача оскаржувати видалення.

Водночас швидке видалення шкідливого або терористичного контенту протягом години після запиту чи скарги підтримують 32,9% опитаних. Звітування платформ про модерацію підтримують 19,2%.

Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що суспільний запит не обмежується посиленням контролю за контентом. За його словами, українці одночасно прагнуть більшої безпеки в мережі та зрозумілих меж регулювання.

Обираючи між свободою та безпекою в інтернеті, 53,2% респондентів схиляються до свободи. З них 23,1% підтримують максимальну свободу, а 30,1% — скоріше свободу.

Безпеку як пріоритет обрали 33,7% опитаних: 23,7% надали перевагу варіанту «більше безпека», а 10% — «максимальна безпека». У травні частка тих, хто схилявся до свободи, становила 48,6%.

Водночас 55,1% українців вважають потрібним або скоріше потрібним запровадження правил модерації контенту, подібних до європейських. Якщо ці правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних. Не підтримали б такі правила 17,6%, а 18,2% не визначилися.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com