Фото: з відкритих джерел

1 (до 2023 року – 14) жовтня в Україні – особливий день, коли відзначаємо одразу чотири свята. Християни східного обряду (православні та греко-католики) святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. З 1999 року, згідно з указом Президента, у свято Покрови відзначають і День українського козацтва. Ще раніше, 1947-го, Українська Головна Визвольна Рада визнала цей день датою створення Української повстанської армії. А у 2005 році цю традицію на державному рівні запровадив третій президент України Віктор Ющенко. Відтак, у 2014-му, після початку війни на Сході України, було запропоновано святкувати 14 жовтня ще й День захисника України, який замінив собою радянсько-російське свято 23 лютого…

Історія виникнення свята

Цього дня християни східного обряду, православні та греко-католики, згадують події в Константинополі, що відбулися приблизно в 910 році. Тоді столицю Візантії взяли в облогу ворожі війська сарацинів. Опинившись у безвихідній ситуації, місцеві жителі зібралися в церкві й звернулися до Богородиці з проханнями про порятунок. Під час нічної молитви сталося диво: Діва Марія справді з’явилася перед вірянами в оточенні ангелів. Вона зняла зі своєї голови накидку (омофор) і покрила нею візантійців, що й забезпечило людям надійний захист. Незабаром вороги відступили, залишивши Константинополь неушкодженим.

Відтоді на згадку про це диво свято Покрови щорічно відзначають у жовтні. Цей день нагадує нам, що Богородиця чує молитви і може надати вірянам свій надійний захист.

Найдавнішою церквою в Україні, присвяченою Покрові, є церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Деякі Покровські храми, переважно ХVIII століття, вціліли до нашого часу. Перлинами української архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році у стилі козацького бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, збудована у 1766 році.

Чому перенесли дату святкування Покрови в Україні

У 2023 році ПЦУ та УГКЦ перейшлм на новий стиль, і дати більшості православних свят змістилися на 13 днів раніше. Таким чином, календарна реформа призвела до того, що Покрова в Україні тепер відзначається 1 жовтня.

Зміна дати свята спричинила перенесення й відповідних державних урочистостей. Саме до Покрови прив’язаний День захисників і захисниць України, який тепер також відзначається 1 жовтня. У цей же день відзначається День українського козацтва, оскільки запорізькі козаки глибоко шанували Богородицю і називали її своєю заступницею.

Традиції свята: аби не зостатися дівкою

“Покрова вкриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах донині дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні – від Покрови і до початку Пилипівки, адже до Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

Дівчата, яким надокучило дівувати, молилися: “Свята мати Покровонько, покрий мені головоньку – хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”. А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу – най ся дівкою не мучу!”

У Карпатах до Покрови поверталися всі пастуші отари з полонин, а у “козацькій” її частині – завершували останню мандрівку чумаки.

А щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову найстарша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.

Чого не варто робити на Покрови

не можна лаятися, сваритися, лихословити та бажати іншим зла;

не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує;

не можна відмовляти в гостинності - вважається, що чим більше гостей збереться в домі, тим більше в нього прийде достатку;

не можна позичати та брати гроші в борг - вірять, що це обертається збитками на весь рік;

не можна зловживати алкоголем і переїдати - хоча посту в цей день немає, у їжі радять дотримуватися помірності.

І головна заборона дня, яка відноситься, скоріше, до народних, ніж до церковних звичаїв - важка фізична праця та робота по дому. Вважається, що Покрова - святковий, а не робочий день, і будь-які господарські справи цього дня краще відкласти.

Прогнозуємо зиму й весну: народні прикмети

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.

Хто сіє по Покрові – не має дати що корові.

Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).

На Покрову вітер – весна буде вітряна.

День українського козацтва

Як писав французький дипломат Жан-Бенуа Шерер в історичній праці “Аннали Малої Русі, або історії запорозьких та українських козаків”, виданій 1788 року в Парижі, Покрова Пресвятої Богородиці була для козаків найбільшим святом. Якщо треба було обрати нових членів старшини чи нового отамана, то збиралися саме у цей день.

Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. На Хортиці була церква святої Покрови. Козаки збудували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай в еміграцію, взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Тож упродовж століть в Україні це свято набуло ще й назви Козацька Покрова.

А з 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва – згідно  з указом Президента.

День створення УПА

Прийнято вважати, що УПА створена 14 жовтня 1942-го. Ця дата закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 червня 1947 року, аби засвідчити тяглість історії українського війська від доби Гетьманщини.

Насправді ж процес створення УПА був тривалим і непростим. Перші загони народної самооборони “Українська Повстанська Армія – Поліська січ” ще напередодні німецького вторгнення створив Тарас Боровець (Бульба), що заручився підтримкою уряду УНР у вигнанні. А вже весною 1942-го Боровець відродив УПА (без доповнення “Поліська січ”) як партизанські загони для боротьби з німцями.

Через півроку збройні підрозділи створила ОУН Андрія Мельника під командуванням Миколи Недзвецького (псевдо Хрін) та бандерівці – Поліським загоном командував Сергій Качинський (Остап), волинським – Григорій Перегійняк (Довбешка-Коробка). Саме діяльність останніх і дозволила прив’язати дату створення УПА до 14 жовтня 1942 року.

У квітні 1943-го за збройними відділами ОУН(б) було офіційно закріплено популярну завдяки загонам Боровця назву УПА. Новим етапом у розбудові структури УПА став офіційний прихід у серпні 1943 року на керівні посади в ОУН(б) Романа Шухевича, що завершив процес формування армії: у листопаді було створено Головну Команду УПА та Головний Військовий Штаб (ГВШ), який складався з оперативного, розвідувального, тилового, організаційно-персонального, вишкільного, політвиховного та військо-інспекційного відділів.

Чисельність УПА сягнула свого піку в 1943-44 роках і становила близько 35 тисяч осіб. Протягом свого існування УПА воювала на три фронти: із Вермахтом та його союзниками, польською Армією Крайовою та загонами НКВС. Протягом 1942-1944 років вона провела понад 2,5 тисяч антинімецьких акцій, в ході яких знищила близько 12,5 тисяч німців та їх союзників, більше 2 тисяч поранила і майже 2,5 тисячі взяла у полон. Втрати повстанців склали більше 2,2 тисяч вбитими і майже півтисячі пораненими та полоненими.

За підрахунками ж КДБ УРСР, сумарні втрати радянської сторони у протистоянні з УПА за період 1944-1953 років склали понад 30,5 тисяч осіб (зокрема, у засідку УПА потрапив командувач 1-го Українського фронту генерал армії Ніколай Ватутін, який помер внаслідок отриманих поранень), тоді як українське підпілля втратило понад 150 тисяч. Більше як 100 тисяч за цей період було заарештовано за звинуваченнями у націоналістичній діяльності.

У червні 1946-го командування УПА і керівництво УГВР вирішили розпочати поступову демобілізацію, тож до 1949 року відбувався перехід УПА до збройного підпілля. 3 вересня 1949 року вийшов наказ УГВР та ГВШ про розформування залишків активних підрозділів та бойових одиниць УПА і влиття її відділів та штабів у підпільні структури ОУН(б).

Фактично ж спротив УПА тривав і надалі, аж поки 5 березня 1950-го біля Львова був вбитий генерал-хорунжий УПА, голова генерального секретаріату УГВР та голова проводу ОУН(б) в Україні Роман Шухевич, а 23 травня 1954 року схопили останнього лідера українського підпілля Василя Кука. Але й опісля відбувались поодинокі акції українських повстанців, остання з яких – біля хутора Лози Підгаєцького району Тернопільщини 14 квітня 1960(!) року…

 День захисника України

Це свято було встановлено 14 жовтня 2014-го указом Президента України, який водночас скасував святкування Дня захисника Вітчизни, знаного за часів СРСР як “День Радянської армії і Військово-морського флоту” 23 лютого. Це рішення Президент Порошенко пояснив, виступаючи на військовому параді в Києві 24 серпня 2014 року: “У багатому на подвиги літописі українського воїнства – безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни… Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!”.

Юрій Никорак, pravdatutnews.com