Фото: скріншот з instagram.com/sabrina.pasterski

Замість престижних контрактів вона обрала Інститут теоретичної фізики Perimeter у Канаді, щоб зосередитися на фундаментальних дослідженнях квантової гравітації, пише The Economic Times.

Дитинство і перші винаходи

Сабріна народилася у Чикаго в родині з кубинським та польським корінням. Ще дитиною вона захопилася фізикою й гравітацією.

У 12 років дівчинка почала збирати власний одномоторний літак із конструктора, а вже у 14 самостійно підняла його в повітря — задовго до того, як могла сісти за кермо автомобіля. Саме цей літак став її «перепусткою» до Массачусетського технологічного інституту (MIT): викладачі, побачивши проєкт, прийняли її до навчання, хоча спершу вона була лише у списку очікування.

Освіта і наукові здобутки

У MIT Сабріна закінчила навчання достроково — за три роки, з ідеальним середнім балом 5.0. Вона стала першою жінкою за майже два десятиліття, яка завершила факультет фізики з таким результатом, і першою лауреаткою престижної стипендії Orloff.

Далі була аспірантура у Гарварді, де разом із колегами вона долучилася до відкриття «ефекту спінової пам’яті» — важливого поняття у фізиці гравітаційних хвиль, що пояснює, як інформація може кодуватися у просторі‑часі. Її роботи привернули увагу наукової спільноти й навіть потрапили у поле зору Стівена Гокінга, який цитував їх у своїх останніх працях.

Пропозиції і відмови

Успіхи Пастерські зробили її бажаним кандидатом для найпрестижніших інституцій. NASA пропонувало їй роботу, Джефф Безос кликав у Blue Origin, а університет Брауна готовий був платити понад $1,1 млн на рік.

Але вона відмовилася від усіх цих пропозицій, пояснивши, що для неї важливіше займатися фундаментальними питаннями науки, ніж престиж чи гроші.

Вибір на користь науки

У 2021 році Сабріна обрала Інститут теоретичної фізики Perimeter у канадському Ватерлоо. Там у 27 років вона стала однією з наймолодших дослідниць факультету. Її головна мета — зрозуміти, як працює гравітація на квантовому рівні та як влаштований сам простір‑час. Саме за спробу відповісти на ці питання її й порівнюють з Ейнштейном.

Отже, історія Сабріни Пастерські — це приклад того, як наукова пристрасть може переважити престижні контракти й великі гроші. Вона обрала шлях фундаментальних досліджень, і саме це робить її однією з найяскравіших постатей сучасної фізики.

Юрій Никорак,  pravdatutnews.com