Фото: depositphotos

Про це повідомила FDA — Управління США з контролю за продуктами і ліками.

Aletta самостійно сканує руку, знаходить відповідну вену, накладає джгут, обробляє шкіру, вводить голку, змінює пробірки, заклеює місце проколу та викидає використану голку. Одна людина при цьому може контролювати до трьох апаратів.

Як робот знаходить вену

Пристрій одночасно використовує інфрачервоне світло та ультразвук із доплерографією. Це дозволяє йому визначити розташування судини, відрізнити вену від артерії та оцінити її наповнення.

Якщо робот не знаходить відповідної вени, він не проколює шкіру та передає пацієнта медичному працівнику.

Робота випробували у трьох нідерландських лабораторіях за участю 1633 пацієнтів. Результати дослідження опублікували в журналі Clinical Chemistry.

Коли відповідну вену вдавалося знайти, робот успішно брав кров із першої спроби у 94,5% випадків.

Серед людей з ожирінням показник становив 97,4%, у пацієнтів віком понад 65 років — 93,4%. Навіть серед тих, у кого кров складно взяти досвідченому медпрацівнику, робот досягав успіху з першої спроби у 92,7% випадків.

Побічні ефекти виникали лише у 0,6% учасників і в усіх випадках були легкими.

Як пацієнти оцінили процедуру

Дев’ять із десяти учасників заявили, що процедура була такою ж болісною або менш болісною, ніж звичайний забір крові людиною. Ще 82% погодилися б скористатися роботом наступного разу або не побачили різниці між процедурами.

Наразі дозвіл у США стосується лише дорослих пацієнтів та амбулаторій. Поруч із пристроєм обов’язково має перебувати навчений працівник.

Якщо пацієнт починає надто рухатися, робот автоматично виймає голку. Додаткові датчики також контролюють потенційно небезпечні ситуації та можуть зупинити процедуру.

В Європейському Союзі пристрій дозволили раніше. Очікується, що така технологія може допомогти вирішити проблему нестачі фахівців із забору крові у США.

До слова, молодь найбільше користується ШІ, але найменше йому довіряє: що показало опитування.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com