Фото: depositphotos

Однак нове дослідження науковців Утрехтського університету спростовує попередні уявлення: зникнення не було — Арголанд просто розпався на десятки частин, які нині лежать під водами біля Індонезії та М’янми.

Про це повідомляє Daily Galaxy.

Як правило, континенти, що розколюються, залишають за собою очевидні сліди — гірські хребти, унікальні породи чи скамʼянілості. У випадку ж із Арголандом ці маркери були відсутні. Це породжувало безліч питань: чи він занурився у мантію, чи зруйнувався, або ж, можливо, ніколи не існував у тому вигляді, як його уявляли науковці.

Розпад на мікроконтиненти

Ключ до розгадки — у незвичній поведінці давньої земної кори. На відміну від інших уламків Гондвани, Арголанд розпався майже відразу після відокремлення. Його фрагменти дерлися у різних напрямках, через що довгий час не вдавалося скласти цілісну картину.

«Нічого не сходилося», — визнав у коментарі Live Science головний автор дослідження Елдерт Адвокаат.

Уламки континенту рухалися незалежно один від одного, що й приховало їхню спорідненість. За пресрелізом, більшість частин опинилась у східній Індонезії, деякі — біля Мʼянми. Через таке “розсипання” науковці довгий час навіть не підозрювали, що фрагменти можуть бути колись єдиним материком.

Концепція “Аргопелагу”

Щоб описати унікальну структуру знайденого масиву, дослідники запропонували новий термін — Аргопелаг.

Він означає не суцільний континент, а величезну мережу розтягнутих і розірваних мікроконтинентів, розділених океанічними басейнами, але пов’язаних спільним геологічним походженням.

«Замість цілісної маси ми маємо складну мозаїку уламків, які довго ховалися у нас просто під носом», — зазначає Daily Galaxy.

Чому це відкриття важливе

Науковці наголошують, що реконструкція давніх континентів має значення далеко за межами академічної цікавості.

«Такі моделі допомагають краще розуміти еволюцію біорізноманіття, кліматичні зміни та навіть сприяють пошуку корисних копалин», — зазначив співавтор дослідження, геолог Дуве ван Хінсберген.

Арголанд не зник — він перетворився на “архіпелаг” мікроконтинентів, розкиданих на тисячі кілометрів. Завдяки новому підходу вченим вдалося скласти складний геологічний пазл, що десятиліттями залишався нерозгаданим.

До слова, міжнародна група дослідників оголосила про важливе відкриття в піраміді фараона Менкаура на плато Гіза. Використовуючи сучасні неінвазивні методи дослідження, науковці знайшли дві загадкові порожнини, які можуть свідчити про існування прихованого входу.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com