Фото: Lab Animal, 2026

Біологи розробили метод генетичної модифікації воскової молі (Galleria mellonella), щоб використовувати її як модель для вивчення стійких до антибіотиків інфекцій. Личинки молей зручніші за лабораторних гризунів у розведенні й утриманні, при цьому їхні клітини реагують на інфекції подібно до клітин ссавців. Це дозволяє відстежувати різні етапи відповіді організму на патогени та тестувати нові препарати.

Дослідження опублікували в журналі Lab Animal.

Чому обрали молей?

Личинок воскової молі можна утримувати за температури людського тіла (~37°C), що дає змогу вивчати розмноження збудників і дію ліків у умовах, близьких до людських. До цього часу науковцям бракувало методів генетичного редагування молей, наприклад, для введення людських генів або перетворення личинок на сенсори, які світяться при активності бактерій.

Методи модифікації

Дослідники використали технологію CRISPR–Cas9 для вимкнення певних генів у личинках та систему PiggyBac, яка дозволяє вбудовувати «стрибаючі гени» у ДНК. Завдяки цьому личинки стали світитися: усе тіло — зеленим під ультрафіолетом, очі — червоним. Хоча модифіковані молі рідше виживають до дорослого стану, їх можна вирощувати та змінювати у великих кількостях, що робить їх доступною моделлю для досліджень у всьому світі.

Альтернатива лабораторним мишам

Такі підходи стають важливими у пошуку етичних і ефективних альтернатив тваринам для дослідження людських хвороб. Наприклад, у США відмовляються від тестування нових терапій на приматах, а лабораторним мишам дозволяють гуляти на свіжому повітрі, щоб зменшити стрес, який впливає на результати досліджень.

До слова, Арктика нагрівається: рекордні температури й мінімум льоду поблизу Гренландії.

Юрій Маркевич - pravdatutnews.com