У будь-якій великій кавʼярні сьогодні можна побачити не лише людей, які прийшли насолодитись кавою. За сусідніми столиками студенти пишуть курсові роботи, фрилансери працюють над проєктами, проводять ділові онлайн-зустрічі. Такий феномен має навіть окрему назву — «третій простір». 

Що таке «третій простір»?

Ще наприкінці ХХ століття американський соціолог і урбаніст Рей Ольденбург запропонував концепцію «третього простору» (third place). За його визначенням, перше місце — це дім, друге — місце роботи або навчання, а третє — нейтральні громадські місця, де люди можуть проводити час поза повсякденними обов’язками. Сюди належать кавʼярні, парки, бібліотеки, крамниці тощо. 

На думку дослідника, саме «треті простори» є основним чинником формування невимушених соціальних звʼязків, адже люди йдуть туди за власним бажанням задля відпочинку, спілкування, приємного проведення часу. 

Сьогодні концепція дещо змінилась: для багатьох молодих людей такі нейтральні середовища стали не тільки місцями для зустрічей, а й повноцінними робочими просторами. 

Чому працювати в кавʼярнях буває комфортніше

Існує поширене переконання, що для максимальної продуктивності потрібна абсолютна тиша, проте наука підтверджує протилежне.

У дослідженні, опублікованому 2012 року в Journal of Consumer Research, науковці провели п’ять експериментів, щоб з’ясувати, як різний рівень фонового шуму впливає на творчість. Учасники виконували креативні завдання в умовах гучності 50, 70 і 85 децибелів. Найкращі результати продемонстрували ті, хто працював за помірного шуму — близько 70 дБ, що відповідає типовій атмосфері більшості кав’ярень. Дослідники пояснюють це тим, що такий рівень спонукає мозок до більш абстрактного мислення, тоді як надто гучне середовище вже погіршує концентрацію та креативність. 

Проте важливо розуміти, що дослідження стосується насамперед творчих завдань. 

Якщо робота потребує тривалої концентрації, запам’ятовування або точних розрахунків, незначний шум може заважати виконанню. 

Не менш важливим чинником продуктивності є соціальний фактор. 

У травні 2025 року в коментарі для видання Real Simple каліфорнійська клінічна психологиня Ніколь Мошфег пояснила це ефектом соціальної присутності. Коли людина перебуває поруч з іншими, які також зайняті своїми справами, мозок сприймає таку атмосферу як сигнал до роботи. Виникає відчуття відповідальності за власну продуктивність, навіть якщо ніхто безпосередньо не контролює процес. 

Навіть без безпосередньої взаємодії може виникати ледь помітний тиск, що спонукає зосередитися на виконанні завдання, — каже Мошфег та додає: присутність інших людей посилює фізіологічне збудження, що може покращити результати виконання добре засвоєних або нескладних завдань.

Психологиня також звертає увагу на користь зміни середовища: вдома ми відволікаємося на буденні речі, наприклад, ліжко чи телевізор, тоді як у нейтральному середовищі таких чинників значно менше. Це також викликає психологічне перезавантаження. Нова локація змушує мозок активніше залучати увагу, тому сконцентруватися і почати роботу стає легше. 

У результаті сукупність таких факторів, як фоновий шум, соціальна залученість і зміна середовища, для багатьох людей стає чинником покращення продуктивності, активації мозку і творчого натхнення. 

Кавʼярня як офіс в українському контексті 

Для українців феномен роботи в кавʼярнях отримав ще одне пояснення після початку повномасштабної  російської війни. 

Під час масових відключень електроенергії чимало закладів громадського харчування обладнали генераторами та системами резервного живлення. Як наслідок, вони перетворилися на місця, де можна зарядити техніку, скористатися інтернетом і продовжити навчання навіть тоді, коли вдома немає світла. 

У січні 2026 року в Києві була жахлива ситуація з електрикою, опаленням, подачею гарячої води тощо, але потрібно було працювати далі, тому я змушена була в -20°С йти деінде, оскільки вдома не було для цього всіх потрібних умов. Я обрала місце, яке знаходиться найближче до дому – «Львівські круасани» – і я там така була не одна. Ще зранку можна було знайти вільне місце, а от після 15:00 — майже нереально, особливо біля розеток. Одного разу світла не було 46 годин, тому я навіть принесла подовжувач у кавʼярню, аби зарядити павербанки, ноутбук і телефон. Також я витрачала там практично все, що й заробляла, оскільки безкоштовно працювати не вийшло б, —  розповідає менеджерка клієнтського сервісу Тетяна Лонська в коментарі для ПравдаТУТ NEWS.

Вона також підкреслює, що працівники закладу ставилися до цього досить спокійно, оскільки кожен відчув на собі важливість підтримки одне одного в такі складні часи. 

Чи існує універсальний простір?

Звісно, такий формат підходить не всім. Надмірний шум шкодить концентрації, і різні люди реагують на зовнішні подразники по-різному, тож для багатьох заклади  залишаються місцем для відпочинку, де, навпаки, можна відволіктися від роботи. 

Попри це, явище все одно залишається поширеним і з часом стає все популярнішим. Кавʼярня, як простір для навчання і зосередження, набуває не тільки практичного, а й символічного значення. Особливо для українців, які в такий спосіб знаходять часткове вирішення проблем, підтримку і відчуття єдності, що є особливо важливим в часи війни. 

Тетяна Бенкич (практикантка) – pravdatutnews.com