Фото: depositphotos

Перо птаха, якого близько 66 мільйонів років тому з’їв динозавр, може пролити світло на одну з головних загадок палеонтології — чому саме птахи стали єдиною групою динозаврів, яка пережила катастрофічне вимирання наприкінці крейдяного періоду.

Про знахідку пише The Independent.

Скам’яніле перо збереглося всередині скам’янілого посліду динозавра. За словами науковців, пташине пір’я надзвичайно рідко зберігається у викопному вигляді, тому ця знахідка є особливо цінною.

«Це неймовірно красиве, чудово збережене перо, знайдене в абсолютно несподіваному місці», — сказала провідна авторка дослідження Джінгмай О’Коннор, кураторка викопних рептилій у Польовому музеї Чикаго.

Загадка виживання птахів

Найдавнішим відомим птахом вважають археоптерикса, який жив приблизно 150 мільйонів років тому. Протягом майже 100 мільйонів років птахи еволюціонували разом з іншими динозаврами.

Однак 66 мільйонів років тому, після падіння величезного астероїда, зникли майже всі динозаври, включно з більшістю птахів.

Єдиною групою, яка пережила цю катастрофу, стали Neornithes — саме від них походять усі сучасні птахи. Чому вижила саме ця група, досі залишається однією з найбільших загадок палеонтології.

«Наскільки мені відомо, ніхто раніше не здогадувався шукати пера або досліджувати їх у копролітах», — зазначила О’Коннор.

Як знайшли унікальну скам’янілість

Знахідку виявили ще 2016 року під час польових робіт на північному сході американського штату Монтана. Співавтор дослідження Девід ДеМар-молодший збирав скам’янілості риб, коли помітив темний червонувато-коричневий фрагмент приблизно з половину м’яча для гольфу.

Розглянувши його через лупу, дослідник побачив крихітне скам’яніле перо.

Науковці згодом вивчили мінеральний склад знахідки та провели її комп’ютерну томографію. Усередині виявили кілька пір’їн, лусочки риби гар і кістки ніг птаха з групи гесперорнітіформів.

Результати дослідження опублікували в журналі Current Biology.

Чому важливе саме це перо

Гесперорнітіформи були близькими родичами Neornithes, але до групи, від якої походять сучасні птахи, не належали. Вони також мешкали поблизу водойм.

Раніше науковці припускали, що Neornithes могли пережити катастрофу саме завдяки життю біля води, яка могла частково захистити їх від наслідків масового вимирання. Однак гесперорнітіформи жили в подібному середовищі, але все одно вимерли. Отже, сама близькість до води навряд чи була єдиною причиною виживання.

Дослідники припускають, що ключову роль могли відіграти будова пір’я та особливості линьки.

За словами О’Коннор, у цих птахів деяке пір’я вже мало сучасну будову й було водонепроникним. Водночас на тілі вони мали дрібніше, пухнасте й більш примітивне пір’я, яке пов’язують із динозаврами та енанціорнісами.

Науковці вважають, що відмінності в типі пір’я могли вплинути на здатність різних груп птахів пережити екологічну кризу після падіння астероїда.

Рідкісна знахідка для науки

Професор Вашингтонського університету та співавтор роботи Грег Вілсон Мантілла наголосив, що викопні рештки птахів трапляються рідко, а їхнє пір’я зберігається ще рідше.

За його словами, подібні знахідки допомагають краще зрозуміти еволюцію ключових особливостей біології птахів.

Крім того, пір’я всередині скам’янілого посліду дає змогу побачити, як 66 мільйонів років тому взаємодіяли хижаки та їхня здобич.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com