Фото: depositphotos

Наразі главі держави довіряють 58% українців, що на 4 відсоткові пункти менше, ніж у березні 2026 року.

Про це свідчать результати опитування Київський міжнародний інститут соціології, проведеного 20–27 квітня.

За даними соціологів, 36% респондентів не довіряють президенту. Таким чином, баланс довіри й недовіри становить +22%, тоді як у березні цей показник був вищим — +30%. Частка тих, хто підтримує Зеленського, скоротилася з 62% до 58%, водночас рівень недовіри зріс із 32% до 36%.

Серед тих, хто висловлює довіру, 25% повністю підтримують президента, ще 33% — скоріше довіряють. У групі критично налаштованих 18% зовсім не довіряють, ще 18% — скоріше не довіряють.

Соціологи також поцікавилися, якою українці бачать політичну перспективу Зеленського після завершення війни. 28% опитаних хотіли б і надалі бачити його на посаді президента (у жовтні 2025 року — 25%). Ще 16% вважають, що він може залишитися у політиці як партійний лідер або народний депутат.

Водночас 30% респондентів переконані, що Зеленському варто завершити політичну кар’єру (проти 36% восени 2025 року), а 15% виступають за його кримінальне переслідування — цей показник не змінився.

Погляди на майбутнє президента значною мірою залежать від рівня довіри. Серед тих, хто повністю підтримує Зеленського, 70% виступають за його подальше президентство. Натомість серед тих, хто лише «скоріше довіряє», таких значно менше — 28%.

Серед громадян, які не довіряють главі держави, переважає думка про необхідність його відходу з політики. Зокрема, 62% тих, хто «скоріше не довіряє», виступають саме за такий сценарій. Водночас у групі тих, хто зовсім не довіряє, більшість (64%) підтримують ідею кримінального переслідування.

Додатково дослідники проаналізували відповіді 50 респондентів із групи недовіри щодо причин їхньої позиції. Найчастіше (40%) недовіра має давні корені й пов’язана з подіями ще 2019 або 2022 років. Серед інших причин: відсутність завершення війни (32%), невиконані передвиборчі обіцянки (28%), корупція (20%), кадрові рішення (18%), некомпетентність (12%), питання мобілізації (10%) і зниження рівня життя (10%).

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1005 респондентів у регіонах, підконтрольних уряду України. До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій, а також громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

За оцінками соціологів, стандартна похибка вибірки не перевищує 4,1%, однак в умовах війни можливі додаткові відхилення. Попри це, у КМІС наголошують на достатній репрезентативності отриманих результатів для аналізу суспільних настроїв.

До слова, МОН спростило процедуру визнання навчання для учнів із окупованих територій.

Олена Стебніцька – pravdatutnews.com