Фото: depositphotos

Як досліджували вплив інтернет-активності

Науковці відстежували понад 8300 дітей віком близько десяти років. Протягом чотирьох років учасники розповідали, скільки часу проводять у соцмережах, у відеоіграх і за переглядом відео. Їх також регулярно обстежували на симптоми, пов’язані з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ), а окремо визначали генетичну схильність до цього розладу.

Про це пишуть у журналі Pediatrics Open Science.

Соцмережі — єдиний фактор, пов’язаний із погіршенням уваги

Результати показали: що більше часу діти проводили в соцмережах, то помітніше знижувалася їхня здатність концентруватися. Це стосувалося і тих, хто мав генетичну схильність до РДУГ, і тих, у кого її не було. Водночас неуважність не передувала активному користуванню соцмережами — тобто саме вони могли сприяти погіршенню уваги, а не навпаки.

Відеоігри й телевізор не дали аналогічного ефекту

Тривалість ігор чи перегляду контенту не продемонструвала статистично значущого зв’язку з погіршенням уваги. Дослідники припускають, що саме формат соцмереж — швидка зміна стимулів, нескінченна стрічка, алгоритмічні підбірки — створює додаткове когнітивне навантаження.

Потенційний ризик для зростання діагнозів

Навіть невелике зростання популярності соцмереж серед дітей може збільшити кількість тих, хто матиме симптоми, достатні для діагнозу РДУГ. За оцінками авторів, цей приріст може сягнути 35 відсотків. Дослідження також зафіксувало: середній час використання соцмереж виріс із 30 хвилин у дев’ятирічних до двох із половиною годин у тринадцятирічних — попри вікові обмеження на платформах.

*Інформація у цьому матеріалі носить довідковий характер і не є медичною порадою. Вона не може замінити консультацію лікаря. Перед початком будь-якого лікування або зміною раціону обов’язково зверніться до фахівця.

До слова, Австралія заборонила соцмережі для дітей до 16 років. Платформи зобов’язані блокувати реєстрацію неповнолітніх.      

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com