Фото: depositphotos

Семаглутид, активна речовина препаратів «Оземпік» і «Веґові», може впливати не лише на масу тіла, а й на процеси старіння. У дослідженні на постарілих самиць мишей препарат продовжив тривалість життя приблизно на три місяці. Результати роботи опублікували в журналі Nature.

Чому вчені досліджують обмеження калорій

Обмеження калорійності раціону вважається одним із найефективніших способів продовження життя, який продемонстрували в дослідженнях різних організмів — від дріжджів до лабораторних мишей. Воно впливає на обмін речовин, зокрема через інсулін, а також пов’язане зі зниженням ризику деяких нейродегенеративних, автоімунних захворювань і раку.

Однак постійно дотримуватися такого режиму харчування складно. Крім того, окремі дослідження на мишах показували, що хоча обмеження калорій може подовжувати життя, його якість при цьому здатна погіршуватися.

Тому науковці шукають так звані міметики обмеження калорій — речовини, які запускають схожі процеси в організмі без необхідності постійно зменшувати кількість їжі.

Одними з потенційних кандидатів є агоністи рецепторів GLP-1, до яких належить семаглутид. Препарати цього класу пригнічують відчуття голоду, а їхні позитивні ефекти для здоров’я вже пов’язували не лише зі зниженням ваги.

Команда американських і данських науковців на чолі з дослідниками Каліфорнійського університету в Берклі вирішила перевірити, чи може семаглутид впливати також на тривалість життя.

Що відбулося з мишами після семаглутиду

Для експерименту використали самиць мишей віком 20 місяців — це приблизно відповідає людському віку від 60 років.

В одному з експериментів препарат вводили протягом трьох місяців, а для оцінки впливу на тривалість життя тварин спостерігали до природної смерті.

У мишей, які отримували семаглутид, споживання калорій зменшилося приблизно на 24%. Це призвело до зниження маси тіла, переважно через втрату жирової тканини.

Миші з контрольної групи здебільшого жили до 742 днів — майже 25 місяців. Тварини, які отримували семаглутид, у середньому доживали до 834 днів — майже 28 місяців.

У мишей на семаглутиді також зафіксували низку інших змін. Вони більше рухалися та активніше досліджували незнайомі предмети й середовище. Крім того, у них покращилася пам’ять, зміцнилися м’язи та зросла здатність утримуватися на поверхні, що обертається.

Змінилися й молекулярні показники, пов’язані зі старінням. У тварин покращилася чутливість до глюкози та інсуліну, а інтенсивність запалення знизилася. У гіпокампі збільшилася кількість нейронів, що може пояснювати покращення пам’яті.

Також у мишей була вища щільність кісткового мозку, хоча кількість стовбурових клітин у ньому зменшилася. На думку дослідників, це може означати, що наявні клітини мали більше ресурсів для регенерації.

Семаглутид порівняли з дієтою

В іншому експерименті вчені додали третю групу мишей. Їхній раціон скоротили на 24% — приблизно настільки ж, наскільки зменшилося споживання їжі у тварин, які отримували семаглутид.

Виявилося, що миші на обмеженому раціоні швидше з’їдали свою денну порцію. Натомість тварини на семаглутиді розподіляли споживання їжі більш рівномірно протягом дня.

Обидва підходи спричинили подібні позитивні зміни, зокрема зменшення кількості РНК- і ДНК-маркерів старіння. Однак миші, які отримували семаглутид, порівняно з тваринами на обмеженому раціоні, краще запам’ятовували інформацію, більше цікавилися новим і краще контролювали рівень глюкози.

Якщо обмеження калорій переважно допомагало зберігати наявні фізіологічні показники, то семаглутид у деяких випадках сприяв їхньому подальшому покращенню.

Чи означає це, що семаглутид продовжує життя людей

Результати можуть свідчити про те, що частина позитивного впливу препаратів на основі семаглутиду пов’язана безпосередньо з процесами старіння, а не лише зі зниженням ваги. При цьому препарат може виявитися практичнішою альтернативою постійному обмеженню калорійності раціону.

Однак наразі йдеться лише про результати експерименту на мишах. Для підтвердження ефекту та оцінки безпечності семаглутиду як засобу впливу на старіння потрібні подальші дослідження на людях, особливо серед людей старшого віку.

Крім того, у цій роботі використовували лише самиць мишей. Науковці пояснили це тим, що самці є агресивнішими, а також врахували, що в людей жінки в середньому живуть довше за чоловіків.

До слова, експерти назвали три ознаки, які можуть свідчити про підвищений рівень кортизолу.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com