Фото: Pexels

Це показало дослідження серед цивільного населення Шрі-Ланки, де громадянська війна тривала 26 років. За висновками науковців, насильство від «своїх» може бути майже вчетверо травматичнішим. Результати дослідження оприлюднили у журналі PNAS Nexus. Вчені наголошують: ці дані свідчать про необхідність створення нових, більш ефективних підходів до лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у людей, які пережили насильство з боку близького соціального кола.

Чому насильство від «своїх» ранить сильніше?

Опитування провели у 2022 році серед 628 жителів північних районів Шрі-Ланки — регіону, який найбільше постраждав від конфлікту між двома етнічними групами: сингалами та тамілами. Дослідники встановили, що понад 43% учасників мали симптоми ПТСР. Водночас приблизно 38% респондентів продемонстрували ознаки посттравматичного зростання — явища, коли після пережитих потрясінь люди переосмислюють власні цінності, зміцнюють стосунки з близькими та знаходять нові внутрішні ресурси.

Під час дослідження науковці проаналізували 35 різних видів воєнного досвіду — від фізичного насильства до втрати житла чи вимушеного переселення. Окремо враховувалося, хто був джерелом агресії: представники іншої етнічної групи або ж власної.

Результати показали, що коли насильство здійснювали представники іншої етнічної спільноти, прояви ПТСР у постраждалих були менш вираженими. У таких випадках люди частіше демонстрували посттравматичне зростання. Дослідники пояснюють це тим, що зовнішня загроза здатна зміцнювати відчуття групової єдності та солідарності.

Натомість агресія з боку членів власної спільноти викликає сильний когнітивний дисонанс. Таке насильство підриває базове відчуття безпеки, довіру до соціального оточення та навіть власну ідентичність. Люди, які пережили внутрішньогрупову агресію, часто відчувають ізоляцію та втрату підтримки з боку соціального середовища.

Науковці підкреслюють, що ці результати мають важливе практичне значення. Програми психологічної допомоги у постконфліктних регіонах повинні враховувати, хто саме був джерелом травматичного досвіду. Якщо насильство походило від представників іншої групи, ефективною може бути терапія, спрямована на розвиток позитивних змін після травми. Водночас у випадках внутрішньогрупового насильства важливо працювати над відновленням довіри в спільноті та налагодженням соціальних зв’язків.

До слова, люди, які не застеляють ліжко вранці, можуть мати одну з найбільш бажаних якостей для роботодавців, згідно з дослідженням.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com